Ubuntu_Pack-MATE: питання та проблеми

Максим Білак пише: _

Ubuntu OEMPack / MATE:
1. в ppa указанных в /etc/apt/ добавить комментарий для чего.
2. добавить утилиту keyboard-reconfigure
3. на рабочий стол скрипт sudo dpkg-reconfigure keyboard-reconfigure
4. удалить gnome-system-monitor
5. добавить dconf-editor и gconf-editor

Mark пише: 1. в ppa указанных в /etc/apt/ добавить комментарий для чего.

Просто коротенький опис для кожного сховища, щоб було точно зрозуміло, для яких воно призначене додатків (чи додатка). Це дозволить користувачу бути впевненим у тому, що він правильно розуміє призначення сховища.
Приклад: всі сховища Canonical, у тому числі і пакунки для партнерів, коротко прокоментовані, тому питань що до того, для чого ці сховища, взагалі не виникає.
Є ще один нюанс на користь того, чому це було б корисно. Річ у тім, що як ви, мабуть, знаєте, до складу Ubuntu входить синтезатор мовлення Espeak (а точніше його так би мовити нова генерація, Espeak-NG). Він взагалі-то добре читає Англійську мову; Але є незрячі, які погано розуміють розмовну Англійську. Їм зрозуміліше, коли синтезатор мовлення читає так, ніби Англійські слова написані Українськими чи Російськими літерами. Для таких людей правильна вимова деяких Англійських слів цим синтезатором мовлення, є дуже погано зрозумілою, особливо коли скажімо назва додатка – це частина посилання на PPA. Тож подібні коментарі до сховищ точно полегшили б життя тим, для кого Англійська не є тим, на чому вони розуміються.
Доречі: сховища від Canonical, наскільки я розумію, прокоментовані на різних мовах. Тобто у менеджері оновлень, користувач прочитає їх опис на тій мові, яку він вибрав при інсталяції системи. Могли б і ми так зробити? У нас є три основні мови, які підтримує дистрибутив: Українська, Російська, і Англійська. Чи можна якось зробити, щоб опис відображався на тій мові, яку вибере користувач при інсталяції? Думаю, що це було б добре, і взагалі був би ще один крок на шляху до більшої дружності дистрибутиву для користувачів.

Mark пише: 2. добавить утилиту keyboard-reconfigure

Це мій ляп. Насправді вона називається Keyboard-configuration. У будь-якому разі – вона вже є в системі.[/quote]

Mark пише: 3. на рабочий стол скрипт sudo dpkg-reconfigure keyboard-reconfigure

Всеодно там менше налаштувань, ніж у графічному інтерфейсі. Є ще один варіант: можливо краще додати інформаційну примітку на сторінку завантаження? Мовляв є така проблема; І для її вирішення – потрібно використовувати команду

sudo dpkg-reconfigure keyboard-configuration

або ж перемикатися на Англійський інтерфейс системи, і налаштовувати це там. При цьому - можна було б коротко розповісти, як відповідати на питання у інтерактивному діалозі після виклику команди, і відповідно як вибирати варіанти відповідей і їх підтверджувати; А також про Англійський інтерфейс – детально розповісти, як і що у Англійському інтерфейсі натискати. Іншими словами – є пропозиція піти шляхом надання інформації. Коли я писав пост про keyboard-configuration, то я ще не знав, що там не можливо, наприклад, Super+Space налаштувати для перемикання між розкладками клавіатури.

Mark пише: 4. удалить gnome-system-monitor

Це швидше пропозиція. Якщо ви вважаєте, що він чимось корисний для користувачів (наприклад про якісь естетичні його властивості, про анімацію і т.д. і т.п. я нічого не знаю), то хай лишається, видалити зайве – не проблема. Якщо ж ви згодні з тим, що він по суті дублює mate-system-monitor, то видаліть його.

Максим Білак пише: Маю таке прохання до UALinux: додайте, будьласка, у збірку на базі «MATE», утиліти «dconf-editor» та «gconf-editor». Обидві вище зазначені утиліти дають змогу конфігурувати параметри, які не представлені у графічному інтерфейсі користувача; Але відрізняються вони тим що «dconf-editor» бачить те, чого не бачить «gconf-editor», і навпаки.

смотрел эти редакторы. dconf-editor работает нормально, а вот gconf-editor у меня показывает только свои ключи. может конечно это моя ошибка. нужно проверять на других системах.

artemiy пише: dconf-editor работает нормально, а вот gconf-editor у меня показывает только свои ключи.

Дякую, я перевірю.

Mark пише: 5. добавить dconf-editor и gconf-editor

Стосовно Gconf-editor – я трохи поспішив. Річ у тім, що в Ubuntu конфігурація гілок не така, як у Fedora-MATE-Compiz. Я ж просто відкрив Gconf-editor, переконався що він працює, і закрив, лише ось зараз ретельніше на нього подивився. Тому – Gconf-editor додавати не потрібно, в Ubuntu він мало що може зробити. Вибачаюся за незручності, наступного разу буду уважнішим.

Якщо немає заперечень, то у мене ще дві пропозиції:

1. Додайте, будьласка, в дистрибутив застосунки «UKUU» та «BleachBit»;

2. Розгляньте, будьласка, можливість заміни «Transmission» на «Deluge». Це не важливо і не терміново, швидше інформація для роздумів. Річ у тім що для незрячих «Deluge» краще доступний, ніж «Transmission», та й серед зрячих людей досить багато, наскільки я можу про це судити, використовують саме «Deluge». З власного досвіду знаю, що «Deluge» більш передбачуваний, і більш налаштовуваний. З налаштуваннями це відразу помітно, тож на цьому я зупинятися не буду; А от стосовно передбачуваності дам деякі роз'яснення. Коли я останній раз використовував «Transmission», то спостерігав наступну ситуацію: не зважаючи на те що я вказав завантажити лише окремі файли з роздачі, у теці з завантаженими файлами були також присутні частково завантажені файли які мені не потрібні (з розширенням «part»), а іноді ці не потрібні файли взагалі завантажувалися повністю. Я також знаю про те що особливість протоколу така, що в принципі не дозволяє повністю відсіяти файли, які користувач позначив як ті, що завантажувати не потрібно. Але тим не менш – «Deluge» завантажує торенти в таких випадках значно чистіше; І користувач може бути точно впевнений у тому, що в теці з завантаженими файлами не буде нічого зайвого.
І ще, трохи про доступність для незрячих: у «transmission» для «Orca» не доступні назви торентів. Доводиться отримувати цю інформацію, йдучи на деякі хитрощі. Скажімо – потрібно відкривати властивості торента, щоб там прочитати його назву. Ну а з «Deluge» все простіше, він взагалі майже стовідсотково доступний.